Бізнес на вирощуванні фундуку: розрахунок вартості посадки фундуку на 1 Га

На думку вчених, горіхи завдяки високій концентрації амінокислот, білків та вітамінів цілком здатні замінити м’ясо. Крім того, вони ще й неймовірно смачні — складно знайти людину, яка не любила б горіхову пасту чи цукерки з цілісним ядерцем усередині. Одним з найбільш затребуваних серед вітчизняних споживачів горіхів є фундук: вирощування та догляд за ним можуть стати для садівника не лише захоплюючим експериментом, а й перспективним бізнесом.

Навіщо вирощувати фундук?

Фундук – це багаторічний чагарник заввишки 4-5 м. з сімейства Березові. По суті, він являє собою культурний різновид дикої ліщини, поширеної по всій території Західної Європи та України. Тривалість його життя становить 70-100 років, але максимальної продуктивності рослина досягає у10-35 років. Вирощуванням фундука в України займаються заради плодів, що мають вигляд горіхів діаметром 1,5-2,2 см у тонкій шкаралупі коричневого кольору. Можливостей їх застосування дуже багато:

• Цілісний горіх додають у шоколад або начинку для цукерок, використовують у вигляді прикраси для тортів і тістечок;
• Дроблені плоди застосовуються для декорування тортів, тістечок та печива, а також додаються до тіста для кондитерських виробів;
• З подрібненого фундука також виробляють наповнювачі та посипання для солодких сирків, йогурту, морозива, халви та шербету;
• Перетерті горіхи використовують для приготування соусів та приправ до м’ясних або рибних страв, тушкованої птиці, овочевих салатів;
• Борошно з фундуку додають у кондитерські креми та глазурі, шоколадно-горіхові пасти та муси, тісто для печива та булочок;
• Горіхова паста служить наповнювачем для сухих сніданків, карамелі та морозива, кремів та глазурі, цукерок та тістечок;
• Олію лісового горіха використовують у вигляді сировини у виробництві косметики, фарб, мила, засобів для зволоження шкіри;
• Макуха, що залишилася після віджиму олії, підходить для виготовлення печива, халви, цукерок, горіхового соусу, поживних косметичних масок;
• Зрештою, вирощування фундука в домашніх умовах має декоративні цілі. Кущі з червоним і жовтим листям ідеальні для прикраси ділянки.

Сорта фундуку для вирощування

Сьогодні відомі десятки сортів фундуку. Деякі з них приживаються лише у теплому кліматі. Усі вони поділяються на аматорські та товарні. Для промислового вирощування фундука підходять сорти з горіхами середніх розмірів, круглими, маслянистими, що легко очищаються від шкаралупи. Дачникам більше подобаються плоди великі та ароматні. За формою горіхів усі сорти фундука можна класифікувати як:

1. Круглі. Відрізняються майже кулястою формою з невеликим перевищенням діаметра над висотою. При очищенні їх ядра зазвичай не розколюються.
2. Конусоподібні. Мають широку основу і звужений хвостик, а діаметр у півтора рази менший за висоту. Часто кришаться при очищенні, тому продаються цілком;
3. Овальні. Їхня висота майже вдвічі більша за діаметр, а форма нагадує яйце. Для промислової переробки не підходять, продаються лише у шкаралупі.

Щоб зайнятися вирощуванням фундуку, краще звернути увагу на сорти вітчизняної селекції, адаптовані до місцевого клімату:

Назва	Висота, м	Врожайність, ц/га	Вага горіха, г	Вихід ядра, %
Ата-баба	4,2	10–14	2,4–2,6	50
Барселонський	5,0	18–23	1,6–2,3	50
Бердзнула	4,5	26–37	2,1–2,5	53
Болградська новинка	3,6	13–23	1,4–1,6	46
Бомба	3,8	17–30	1,8–2,2	49
Галльська целльська	3,8	15–21	3,0–3,4	42
Ганджа	9,2	28–35	2,8–3,2	57
Гібрид 39	5,8	25–33	2,8–3,3	50
Ландсберзька	4,6	21–24	3,2–3,8	45
Євгенія	5,6	11–18	2,5–2,7	57
Івантеївський червоний	4,8	14–27	1,9–2,6	46
Кавказ	4,6	21–24	2,1–2,5	47
Караманівський	3,5	25–27	2,8–2,9	48
Керасунд довгий	6,5	18–24	1,9–2,2	50
Кубань	4,5	24–27	3,2–3,5	48
Кудрявчик	3,6	25–35	2,5–2,8	61
Ломбардський червоний	4,6	15–24	1,9–2,2	53
Луїза	6,5	21–24	3,2–3,5	45
Московський ранній	3,6	9–12	2,5–2,8	50
Московський Рубін	4,6	10-18	3,2–3,8	52
Первісник	3,6	12–15	2,5–2,8	50
Піонер 66	4,7	14–18	3,2–3,5	51
Римська	3,6	30–35	2,5–2,8	46
Роял	6,5	30–32	1,6–2,0	54
Цукровий	4,7	8–10	1,6–2,2	48
Сочі 1	4,6	24–27	2,5–2,8	49
Тамбовський пізній	3,6	20–24	1,6–2,0	50
Трапезунд	6,5	14–18	1,9–2,2	50
Україна 50	3,8	20-24	2,5–2,8	47
Врожайний 80	4,6	15–24	1,6–2,0	50
Хачапурі	4,7	17–20	2,5–2,8	51
Ходжі	4,6	17–18	2,8–3,2	49
Черкеський 2	6,5	22–34	1,6–2,0	50
Швеліскура	4,6	15–25	1,6–2,2	52
Шедевр	4,7	24–28	2,5–2,9	48
Шоколадний	4,7	16–24	1,8–2,2	50

Особливості бізнесу з вирощування фундука

Фундук входить у трійку горіхів, що найбільше продаються в Україні, поступаючись за популярністю лише волоському горіху і арахісу. Незважаючи на те, що на вітчизняному ринку удосталь представлений імпортований продукт, дика ліщина повсюдно зустрічається по всій території країни. Отже, промислове виробництво лісового горіха в Україні непросто може, а й має існувати.

У той же час підприємці ще не оцінили перспективи вирощування фундуку як бізнесу, схиляючись в основному до фруктових дерев та ягідних культур. Насамперед така пасивність пояснюється довгим терміном очікування — щоб отримати перший урожай горіхів, доведеться витрачати гроші як мінімум три роки, а окупність проекту не варто чекати раніше, ніж через 5–7 років. З іншого боку, інвестувати потрібно лише один раз, щоб потім протягом десятиліть користуватися результатами своєї праці.

Крім того, вирощування фундуку є спокійним та розміреним бізнесом. Закласти сад і доглядати його набагато простіше, ніж займатися виробництвом ягід або фруктів: культура відмінно росте практично на будь-яких грунтах, включаючи гірські і кам’янисті, плодоносить навіть на терасах крутих схилів. Інакше висловлюючись, під плантацію можна використовувати території, які для інших рослин не підходять.

Зрештою, горіхи без проблем переносять транспортування на будь-які відстані, а для їх зберігання та переробки не потрібне дороге обладнання. Навіть збирати їх вручну не потрібно: сучасні комбайни самі струшують кущі, і самі підбирають стиглі плоди з землі — робітнику залишається лише підставляти ящики.

Однак потрібно враховувати, що кущі займають багато місця, а тому для плантації, що приносить більш-менш серйозний дохід, необхідні гектари площі. Також при вирощуванні фундуку часто неможливо передбачити врожайність — у різні роки обсяг зібраних горіхів може відрізнятися на 30–50%. Втім, запас міцності такого бізнесу досить великий.

Способи вирощування фундуку

У промислових масштабах вирощування горіха фундука потребує придбання тисяч саджанців. Якщо фермер не готовий вкласти у бізнес значні суми, він може взяти кілька десятків кущів та зайнятися їх розмноженням. Як це зробити:

1. Дуговими відведеннями. Навесні торішній пагін дугою пригинають до землі і в місці торкання злегка надрізають кору. Далі, його укладають у канавку, присипають грунтом і часто поливають. Через рік, коли він пустить коріння, його можна відокремлювати від куща.
2. Горизонтальними відведеннями. В цьому випадку пагін повністю укладають у канавку, але не присипають. При поливі та добриві на ньому проростає кожна нирка. Коли з них з’являться паростки, канавку засипають, а за два роки гілку нарізають на саджанці;
3. Вертикальними відведеннями. Кущ обрізають на рівні землі, удобрюють і підгортають на висоту 5-10 см. У міру витягування пагонів процедуру повторюють. Восени грунт прибирають, а нові стебла з корінням відокремлюють від основної рослини;
4. Поділом куща. Кущ повністю витягають з землі і розрізають на частини за кількістю пагонів, що мають своє коріння довжиною від 20 см. Їх пересаджують на нове місце, удобрюють і поливають. За три роки з’явиться перший урожай;
5. Щепленням. Як підщепи використовують кущ дикої ліщини або ведмежого горіха, а прищепи служать нарізані з однорічних пагонів фундука сортові черешки. Їх готують восени, зберігають під снігом, а навесні прищеплюють на стовбури такого самого діаметра;
6. Насіння. Вирощування фундука з насіння застосовують в основному для озеленення, так як ймовірність успадкування якостей батьків мізерна. Посів виробляють навесні, а за два роки саджанці переносять на постійне місце.

Де вирощувати фундук?

Оскільки сад фундука закладається на багато десятиліть, ділянку під нього краще придбати. Тим паче важливо вибрати відповідне місце, оскільки у разі помилки втрати будуть катастрофічними. Оцінювати територію слід за кількома критеріями:

• Хороші умови вирощування фундука спостерігаються на північних та західних схилах. З південного боку кущі рано розцвітають і ушкоджуються заморозками;
• Ділянка має бути добре освітлена. У тіні від пагорбів, будов чи високих дерев культура плодоносить дуже слабко;
• Верхній рівень грунтових вод не повинен знаходитись ближче 1,2–1,4 м до поверхні. Також не допускається затоплення під час весняного танення снігу;
• Оптимальними грунтами вважаються сірі, каштанові та чорноземи, бурі лісові чи гірські коричневі. Пісок, болота та солончаки фундуку не підходять;
• Кислотність грунту має знаходитися в межах pH6,0–6,8. При низьких значеннях рослини накопичують марганець, а при високих – відчувають нестачу фосфору;
• З півночі повинні розташовуватись природні перешкоди або лісозахисні смуги. З навітряного боку для запилення варто висадити кущі дикої ліщини.

Відповідно до технології вирощування фундука землю готують під посадку рослин. Ця підготовка триває кілька років і включає цілу низку операцій:

• Територію вирівнюють, прибираючи горбики та засипаючи ямки. Після цього проводять плантажну оранку і чизелювання важким обладнанням на 50-60 см;
• Ділянку обробляють боронами і два-три роки використовують під сидерати та зернові культури, щоб за цей час знищити поросль та шкідників;
• Основну оранку для осінньої посадки проводять навесні, а для весняної – восени. Під плуг вносять 30–40 т./га перегною чи гною;
• Напередодні навесні ділянку обробляють гербіцидами на основі гліфосату. Через три тижні грунт поперемінно перемішують і фрезерують, зрізаючи всі сходи бур’янів;
• Підготовлений грунт переорюють ще раз, на глибину 25–30 см., щоб забрати під землю всі рослинні рештки;
• Нарешті, площі обприскують комплексними інсектицидами і акарицидами для знищення комах, що залишилися.

Як вибрати саджанці фундука?

Як зазначено вище, вирощування фундука з горіха в домашніх умовах не дозволяє отримати рослину, яка успадковує сортові переваги батьків. Тому для посадки фундука використовують однорічні або дворічні саджанці, придбані у місцевих розсадниках. Втім, у прагненні отримати якийсь рідкісний або особливо продуктивний сорт деякі підприємці часом навіть вирушають за кордон: за відгуками, кращий матеріал можна знайти в Італії. Вибрати хороші і життєздатні саджанці нескладно – потрібно лише як слід розглянути їх:

1. На коренях і пагонах рослин не повинно бути зламів, подряпин через які може проникнути інфекція;
2. Коренева система має бути потужною і здоровою, без ознак гнилі та вузлуватих наростів, що вказують на ураження раком;
3. Саджанці мають поставлятися без листя. З їхньої поверхні активно випаровується вода, внаслідок чого фундук засихає ще до посадки;
4. Рослини з закритою кореневою системою повинні бути міцно укорінені в мішку або контейнері. Також слід перевірити вологість транспортувального грунту.

Як посадити фундук?

Вітчизняні садівники практикують осінню чи весняну посадку фундука. При цьому слід врахувати, що культура має досить короткий період спокою, внаслідок чого навесні вона починає рости, не встигаючи мати повноцінної кореневої системи. Особливо це актуально у теплому кліматі — наприклад на півдні країни. Тому бажано проводити операцію у жовтні-листопаді, тобто хоча б за місяць до перших тривалих заморозків. Що потрібно робити:

1. Для висадки рослин готують ями 0,6 х 0,6 м. Щоб грунт накопичивши вологу, для осінньої посадки їх викопують з весни, а навесні — напередодні осінні.
2. На збіднених грунтах використовують схеми посадки 4 х 4 м. або 4 х 6 м., а на більш родючих – схеми 7 х 7 м. або 6 х 8 м.
3. Перед процедурою саджанець очищають від підсохлих та пошкоджених корінців, а потім 5-6 годин витримують у розчині стимулятора коренеутворення.
4. У посадкові ями закладають по 5 кг. перегною, 80-100 г. суперфосфату та 40-50 г. сульфату калію. На збіднених грунтах дозування збільшують на 50%.
5. Для стимулювання перехресного запилення на кожне третє місце у кожному третьому ряду висаджують сорт-запилювач або дику ліщину.
6. У центрі ями насипають невеликий горбок. Саджанець укладають на нього так, щоб коренева брунька знаходилася на рівні землі. Поруч з ним забивають кілочки.
7. Яму наполовину заповнюють грунтом, який трохи ущільнюють та поливають. Далі висипають частину, що залишилася і знову увлажнюють. Загальний об’єм поливу – близько 20 л.
8. Рослину фіксують до кілочка і обрізають до 25-30 см. так, щоб на ній залишилися 5-6 почок. Якщо залишити на фундуку три погона, урожай буде вже на другий рік.
9. Грунт навколо саджанця покривають торфом або соломою в радіусі 0,5 м. Товщина мульчуючого шару повинна становити 5-8 см.
10. При осінній посадці кущ підгортають, щоб захистити від морозу. Навесні, наоборот, біля стовбура роблять лунку для накопичення вологи з опадів.

Як доглядати фундук?

У порівнянні з вирощуванням авокадо з кісточки в домашніх умовах доглядати фундук набагато простіше. Спершу доведеться постаратися, щоб саджанці успішно прижилися на новому місці, але вже через рік обсяг робіт істотно зменшиться:

• Міжряддя кілька разів за сезон очищають культиваторами на глибину 8-10 см. – перший раз після посадки саджанців, а потім у міру з’явлення бур’янів;
• Починаючи з фази цвітіння, кущі двічі на місяць поливають теплою водою об’ємом 40-60 л. на рослину. Останній полив проводять восени, подвоюючи кількість води;
• Після вбирання вологи приствольні кола мульчують соломою, сухою травою, тріскою або торфом, щоб загальмувати висихання грунту;
• Кожні 2–3 роки навесні територію під перекопування удобрюють гноєм або перегноєм у кількості 20–30 тонн на гектар;
• Фосфор та калій у складі мінеральних добрив вносять восени, а азот – навесні.
• Навесні проводять санітарну обрізку кущів фундука, видаляючи уражені шкідниками, засохлі та зламані погони;
• Починаючи з третього року, восени виконують проріджування куща – на ньому залишають 8-12 рівномірно розподілених скелетних погонів;
• У віці 25 років починають омолодження рослин. Ця особливість вирощування фундука полягає у заміні старих скелетних гілок на нові погони;
• Перед зимою та після танення снігу ділянку очищають від мусора, гілок та листя. Їх спалюють, що запобігає поширенню хвороб та шкідників;
• Перед заморозками прістовбурні кола перекопують на 8-10 см. і закривають мульчуючим шаром для захисту від морозу;
• Гілки рослин віком до п’яти років восени притискають до землі та накривають агроволокном. Більш дорослі кущі захисту від холоду не потребують.

Хвороби та шкідники фундуку

Створюючи бізнес на фундуку, підприємець напевно зіткнеться з хворобами рослин. Виконуючи всі рекомендації агротехніки, небезпеку їхнього поширення можна знизити, але повністю уникнути поразки культури не можна. На що хворіють фундук і ліщина:

• Диплодіоз. Листя та пагони покриваються невеликими чорними точками, темніють і засихають. Для лікування їх обробляють бордоською рідиною;
• Стовбурова гнилизна. На пагонах з’являються трутовики з бурою губчастою поверхнею. Серцевина стовбурів перетворюється на кашу. Їх потрібно обробити Фітоспоріном;
• Мучниста роса. Виявляється на листі у вигляді білого пухнастого нальоту. На нижній стороні утворюються темні плями. Роса лікується Фітоспорином та Нітрафеном;
• Філостиктоз. Листя покривається сірими плямами з бурою облямівкою, тріскається і опадає. Лікування полягає в обробці Фітоспоріном та Байлетоном;
• Бура плямистість. На листі з’являються жовті сухі плями, навколо них тканина розтріскується. Кущі обробляють бордоською рідиною;
• Церкоспороз. Виявляється на листку у вигляді дрібних бурих плям. Коли вони зливаються, листок гине та опадає;
• Чорна плямистість. На листі чорні плями з жовтою облямівкою. Пізніше листок жовтіє і висихає. Лікувати хворобу потрібно Рідомілом та Топазом;
• Бактеріальний опік. Покриває нирки, пагони та листя бурими плямами. Потім вони висихають та гинуть. Потрібно обробити кущі Фітолавіном і Рідомілом;
• Вірусна мозаїка. На листі вздовж жилок утворюються жовті плями. Далі вони стають бурими і висихають. Лікування немає, рослину доведеться знищити;
• Іржа. Має вигляд рудих горбків, що покривають листя та стебла. З нижнього боку листя утворюються бурі плями. Для лікування потрібні Азофос та Топаз.

Шкідникам також подобаються соковиті пагони та поживні плоди. Хто небезпечний для рослин:

• Подушечниця березова. Коричнева комаха довжиною 5 мм., яка харчується соком і утворює біля себе пінну пляму. Знищується Децисом та Фуфаноном;
• Зелений клоп. Зелена щитовидна комаха завдовжки 10 мм. Поїдає молоді нирки та пагони. Для боротьби використовуються Актеллік та Карбофос;
• Ліщинниковий довгоносик. Коричневий пузатий жук завдовжки 8 мм. Пожирає листя та бутони, а личинка живе у горіхах. Кущі обприскують Фуфаноном та Кеміфосом;
• Ліщинниковий трубковерт. Червоний жук завдовжки 7 мм. з чорною головою. Повертає листя в трубочки і поміщає туди яйця. Знищується Актелліком та Фуфаноном;
• Моль пістрянка. Метелик завдовжки 10 мм з біло-коричневими крилами. Гусениці проїдають у листі доріжки. Боротися з ними можна Актелліком та Іскрою;
• Міль ліщинна. Сірий метелик довжиною 8 мм. Її личинки також проїдають ходи у листі. Кущі обробляють Фуфаноном та Кеміфосом;
• Ліщиновий вусач. Чорний жук завдовжки 12 мм. з вузьким тілом. Личинки проїдають кору і харчуються серцевиною пагонів. Потрібна обробка Карбофосом;
• Нирковий кліщ. Комаха довжиною 0,5 мм., яку виявляють по нирках, що здулися. Поїдає не лише їх, а й листя. Знищується Ніссораном та Рогором;
• Павутинний кліщ. Павучок довжиною 0,3 мм., що обплітає рослини тонким павутинням. У місцях його харчування листя жовтіє. Для боротьби використовують Рогор та Карбофос;
• Попелиця. Зелена комаха завдовжки 2 мм. Живе в колоніях і харчується соком листя та пагонів. Кущі обприскують Акторою.

Як збирати та зберігати фундук?

При правильному догляді плодоношення рослин, отриманих з саджанців, починається на третій або четвертий рік, тоді як при вирощуванні фундуку з горіха не варто чекати на врожай раніше, ніж через 7–10 років. Збір плодів триває весь серпень, оскільки дозрівають вони поступово. Визначити момент початку збирання можна так:

1. Обгортка плодів набуває жовто-бурого кольору і починає тріскатися.
2. Шкаралупа горіха з зеленої перетворюється на жовту або коричневу.
3. Плоди без зусиль відриваються від обгортки та обсипаються на землю.

Тут важливо уникнути опадання горіхів з кущів, оскільки за пару днів на землі вони втратять смак або потраплять на обід птахам. Тому перевіряти ділянку треба хоч би через день. Як прибирають фундук:

• Перед процедурою ділянку очищають від сміття, опалого листя та гілок, під корінь скошують траву. Так простіше піднімати з землі стиглі горіхи;
• Фундук не зривають з гілок. Кущ трясуть руками чи машиною, щоб дозрілі плоди обсипалися. Далі їх підбирають ручним пилососом або комбайном;
• Зібрані плоди розкладають для ферментації в сухому теплому приміщенні шаром в 10-12 см. Їх щодня оглядають і перевертають;
• При підсушуванні дубильні речовини з обгортки потрапляють у горіх. Він набуває коричневого кольору і характерного смаку. Процес триває 3-4 тижні;
• Ферментовані плоди очищають від обгорток і в сушильній камері доводять до вологості 12-14%. Після цього їх можна продавати;
• За наявності відповідного обладнання фундук очищають від шкаралупи, завдяки чому його вартість зростає у 2–2,5 рази;
• Підготовлені та висушені горіхи у шкаралупі або без неї пересипають у мішки або картонні коробки, а потім закладають на зберігання у темному сухому приміщенні.

Як продавати фундук?

З точки зору організації збуту будувати бізнес на фундуку простіше, ніж займатися вирощуванням квасолі або селери: такий продукт має безліч шанувальників серед споживачів, а застосування його в харчовій промисловості давно вже не є новинкою. Потрібно лише вибрати найвигідніші способи реалізації:

1. Найвигідніше здати горіхи оптом на кондитерську фабрику або в пекарню. Також варто звернутися на молокозавод, що випускає морозиво та сирні десерти.
2. Можна розфасувати фундук у контейнери по 100-200 г. та запропонувати його роздрібним магазинам. У супермаркетах його часом продають навіть на вагу.
3. Частину врожаю можна запропонувати фірмам, що займаються виробництвом олії волоського горіха. Як правило, у них є обладнання для переробки фундука.
4. Невеликі партії можна збути місцевим ресторанам та кафе. Заклади громадського харчування використовуватимуть горіхи для приготування різноманітних соусів та страв.
5. Можна найняти реалізаторів та орендувати місця на міських продуктових ринках. Простіший спосіб – здати врожай зі знижкою перекупникам.
6. Зрештою, можна розмістити оголошення на торгових біржах або пошукати тут трейдерів, які заробляють на перепродажі продуктів харчування.

Будь-який сільськогосподарський бізнес вимагає певних знань і навичок, будь то догляд за фундуком. Фермер повинен вміти визначати дозування добрив на різних типах грунтів, правильно вибирати момент для обробки рослин від шкідників, передбачати вплив погоди на врожай та розбиратись у десятках інших питань. За відгуками власників вітчизняних плантацій фундука, такий досвід приходить тільки з часом, а тому новачкові слід одразу ж налаштуватися на багаторічну важку працю. Іншого шляху до успіху не існує.