Культивування компостних черв’яків не є екзотичною ідеєю, а цілком практичним способом переробки сільськогосподарських відходів у цінне органічне добриво. Розведення черв’яка (вермікультура) не потребує великих фінансових вкладень, технологія відрізняється простотою. При цьому можна отримувати стабільний дохід як від використання їх продукції у власному господарстві, так і від продажу.
Напрямки у розведенні черв’яків
Вермікультура відома з 40-х років минулого століття. Вперше нею почали займатися у США, а у 1978 році навіть заборонили вивозити з країни червоного каліфорнійського черв’яка та його кокони. Проте на той час цей черв’як широко поширився у світі.
В даний час багато європейських країн, Японія та інші за допомогою черв’яків вирішують три постійні та актуальні для всіх проблеми: переробка відходів агропромислового комплексу, покращення екологічної обстановки, вирощування безпечних для здоров’я сільгосппродуктів за рахунок використання біологічних добрив.
Продукція від черв’яків:
Біогумус (вермикомпост) – біологічно активне добриво, що отримується шляхом утилізації органічних відходів рослинного та тваринного походження. Використовується у вигляді:
- готової пухкої суміші для внесення замість хімічних добрив;
- для виробництва рідких добрив;
- приготування пакетованих грунтосумішей для роздрібного продажу.
Населення черв’яків як:
- матковий матеріал для відтворення черв’яків;
- наживка для використання у рибальстві;
- харчова добавка у корм рибі, птиці, худобі.
Все більший інтерес до черв’яків виявляють фермери, підприємці-початківці. Для тих, хто займається сільським господарством, це вигідний спосіб утилізації відходів з одночасним отриманням цінних добрив для себе та на продаж. Молодих підприємців бізнес на черв’яках приваблює простота та невеликі вкладення на старті.
Технологія вирощування черв’яків
Облаштувати ферму можна у сараї, підвалі, бункері з-під силосу. Зазвичай використовується каліфорнійський компостний черв’як: він не виходить за межі проживання родючого середовища, швидко розмножується.
Способи розміщення черв’яків
Існує три основні методи вирощування черв’яків:
- У відкритих купах поза приміщенням. Використовують насипні купи та напівзаглиблені у землю. Висота робиться від 60 до 100 см., при заглибленні 50 см. розташовується нижче за рівень грунту. Стінки можна викласти цеглою або забетонувати. Зверху купу накривають чорною плівкою, що захищає черв’яка та внутрішнє середовище від попадання дощової вологи та світла, а також від шкідників типу щурів.
- Буртова технологія. Найбільш економічно вигідний спосіб вирощування черв’яків, що не вимагає великих трудових та матеріальних витрат. З кормового субстрату формуються бурти висотою до 0,5 м. і шириною до 2 м. Довжина залежить від вільної площі, що використовується. Мінус: застосування протягом 5-7 місяців на рік залежно від клімату.
- У спеціальних установках (вермікомпостер) чи пластикових ящиках, розташованих на стелажах у приміщенні. Спосіб підходить для підприємців-початківців, які тільки освоюють черв’яка. Для цього достатньо сараю висотою 2 м. і завдовжки 25–30 м. У ньому можна виробляти 15–20 тонн біогумусу на місяць. Плюс: використання будь-якої пори року при організації невеликого обігріву.
Підготовка кормової бази
В Україні найбільш поширена буртова технологія. Починати справу слід з підготовки базового кормового субстрату. Черв’яки споживають будь-які органічні залишки, що гниють:
- гній, гілки, опале листя, скошену траву, солому, тирсу;
- шламові відходи целюлозної промисловості (картонні, паперові);
- гній, вміст вигрібних ям, залишки молочного, м’ясного виробництва;
- бадилля, кухонні відходи, продукти переробки соняшника.
У відходи, що містять органіку, додають трохи гашеного вапна, крейди або доломітового борошна для зниження кислотності: 3–5 кг. на тонну. Суміш ретельно подрібнюють до частинок близько 1 мм., для забезпечення повітропроникності додають невелику кількість більших целюлозних залишків (2-3 см.).
Після перемішування з отриманої суміші формують бурти заввишки 0,6-0,8 м. і завширшки близько 1,5 м. Їх необхідно полити водою, вологість повинна становити 70-80%. Далі суміш проходить процес ферментації: спочатку природно розігрівається до 50-60 ℃, а потім охолоджується до температури навколишнього середовища. Це означає завершення процесу та готовність субстрату до заселення черв’яками.
Процес компостування у період займає близько 3-х місяців. Бурти, закладені восени, будуть готові до весняного заселення. При закладці бурта у квітні компост буде готовий для використання на корм приблизно до середини жовтня.
Заселення та догляд за черв’яками
Спочатку перевіряється готовність субстрату для годування черв’яків. Проводиться його зволоження до 75-80%, визначається PH (від 86,8 до 7,2). Береться проба близько 5 кг., куди заселяють близько 50 особин. Якщо через 2 дні при T 19-22 ℃ вони залишаються активними, суміш готова. Недозрілий субстрат токсичний, черв’яки в ньому гинуть.
Насправді використовується два способу. У підготовлений бурт виселяють маточних особин, роблячи отвори глибиною до 2 см. щільність 1 тис. штук на квадратний метр, що рекомендується. Періодично підживлюють черв’яків, поливаючи купу кухонними відходами. Приблизно через 3-4 місяці бурт повністю переробляється на вермикомпост.
За другим способом на поверхню земляного гурту (ящика) насипають живильний субстрат шаром близько 20 см. Раз на тиждень черв’якам підсипають нову суміш для підживлення. Коли кількість черв’яків подвоюється, з бурта знімають половину червовмісного шару і переносять на нову купу. Вільне місце заповнюють свіжим субстратом. Таким чином, формується два бурти з оптимальною щільністю заселення.
Збір готової продукції
Готовий вермикомпост зазвичай збирають в такий спосіб. Протягом 3-5 днів черв’яків тримають надголодь, потім насипають свіжий шар живильного підживлення. Особливо привабливі фруктові віджимання. Приблизно за тиждень більше 95% черв’яків переходять у новий шар, який знімається та переноситься на інший бурт. Вермикомпост, що залишився, вибирається і вирушає на подальшу переробку. Іноді свіже підживлення складають на одному кінці бурта, куди і переповзають черв’яки, тоді як гумус вибирається з другої половини.
Вермикомпостери та верміфабрики
Вермикомпостери – це контейнери з екологічно чистих матеріалів, у яких створюються оптимальні умови для черв’яків. У промислових масштабах у нашій країні вони практично не виробляються, їх пропонують невеликі компанії та любителі. Імпортні завозяться з Європи, Кореї, США, зазвичай за спецзамовленнями.
Основні конструкції верміфабрик:
- пластикові, металеві, лоткові, контейнерні, секційні;
- стелажні ящикові (решітчасті), з підрізуванням;
- буртові механізовані з поливом;
- конвеєрні за американською технологією.
Зазначимо, що в українських умовах і за наших масштабів виробництва поки що переважає буртова технологія розведення черв’яка з використанням як механізованих засобів лопати, лійки та вил. Багато умільців самостійно створюють поливні установки та «автоматизують» процес розведення за допомогою найпростіших пристроїв власного винаходу.
Більшість установок для біогумусу мають ряд схожих недоліків. Це неможливість автоматичної підтримки мікроклімату (температури), розпушування субстрату, великий обсяг ручної праці. Вкладення коштів у такі фабрики мало виправдовує себе, оскільки підвищує собівартість продукції.
Черв’як з погляду бізнесу
Розведення черв’яків в нашій країні поки що розвинене мало, ринок вільний і має гарні перспективи. У міру посилення штрафних санкцій за порушення екології сільськогосподарські підприємства починають звертати більше уваги на питання переробки відходів. Крім того, зростає культура населення та попит на екологічно чисту продукцію, що змушує сільгоспвиробників відмовлятися від хімічних добрив на користь біологічних.
Орієнтовний план організації справи
- Знайти у найближчому розташуванні великий тваринницький комплекс.
- Укласти договір переробки відходів (гній, солома, продукти переробки).
- Закупити маточне поголів’я компостних черв’яків продуктивної породи.
- Запустити процес розведення черв’яків та переробки відходів.
- За відходи розплачуватися власною продукцією (як правило, такі господарства мають свої поля).
- Сформувати команду навчених спеціалістів та працівників.
- Розширити виробництво та напрямки збуту черв’яка та біогумусу, зав’язавши ділові зв’язки з магазинами.
У нашій країні ринок органічних добрив перебуває у зародковому стані. Однак він має великий потенціал з урахуванням величезної кількості тваринницьких ферм, завалених гноєм. Поховання відходів вимагає великих витрат, тоді як виробництво біогумусу екологічно нешкідливе і показує значну ефективність при його використанні як добрива. Воно підвищує врожайність сільськогосподарських культур на 20-70%, і багато грамотних фермерів охоче йдуть назустріч підприємцям, які бажають зайнятися розведенням черв’яків.